Кардиология

Tuesday
Apr 07th

Вход/Регистрация

№3 (22) 2016

Ишемическая болезнь сердца и кардиалгии: трудности дифференциальной диагностики и лечения

УДК 616.12–009.7:616–005.4]–07–08

Ермакович И. И.1, Золотарев А. И.1, Чернышов В. А.2


Информация об авторах
1ООО «Медицинский центр здоровья», г. Харьков, Украина
2ГУ «Национальный институт терапии им. Л. Т. Малой НАМН Украины», г. Харьков, Украина


Резюме. Обзор литературы посвящен важной медико-социальной проблеме – вопросам дифференциальной диагностики некоронарогенных кардиалгий и ишемической болезни сердца. Боль в области сердца является одной из самых распространенных жалоб, по поводу которой больные обращаются за медицинской помощью. Неправильная постановка диагноза ведет к ошибочному выбору тактики лечения, а иногда и к преждевременной смерти больного. Актуальным остается тщательный анализ жалоб больного и правильно собранного анамнеза с учетом результатов объективного, лабораторного и инструментального методов исследований.

Боль в области сердца – междисциплинарная проблема. Настороженность врачей относительно острой сердечно-сосудистой патологии является оправданной, обоснованной и доминирующей. Однако дорогостоящие обследования, в частности коронароангиографию, следует проводить только при наличии конкретных показаний.

Несмотря на широкое внедрение в практику современных методов реваскуляризации миокарда и применение высокоэффективных лекарственных средств со способностью снижать риск кардиоваскулярных осложнений и смертности, более трети больных хронической ишемической болезнью сердца (в Украине – более 80 %) нуждаются в регулярном приеме антиангинальных/антиишемических препаратов.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, кардиалгия, электрокардиография, Холтеровское мониторирование ЭКГ, ультразвуковое исследование сердца, коронароангиография, тропониновый тест.

 

Желудочковая экстрасистолия: факторы риска и прогностическое значение

УДК 616.127–005.8–073

Батушкин В. В.


Інформація про автора
Киевский медицинский университет УАНМ, г. Киев, Украина
Киевская городская клиническая больница № 5, г. Киев, Украина


Резюме. Желудочковая экстрасистолия является относительно распространенной аритмией в практике врача. В статье авторы систематизировали статистические данные, позволяющие оценить наличие желудочковой экстрасистолии при различных состояниях и заболеваниях. У 1601 человека была определена прогностическая значимость преждевременных желудочковых сокращений (желудочковой экстрасистолии), обнаруженных на обычной стандартной ЭКГ покоя. Также было оценено влияние желудочковых сокращений на сердечный ритм, протекание основных заболеваний сердечно-сосудистой системы, прежде всего – хронической ишемической болезни сердца (ХИБС), гипертонической болезни (ГБ) и сердечной недостаточности.

Наличие любого вида желудочковых экстрасистол на одной ЭКГ у больных с ХИБС или ГБ является мощным предиктором смерти от всех причин и сердечно-сосудистой смертности на протяжении 5-летнего наблюдения. Наличие множественных или сложных ЖЭ не было более мощным предиктором, хотя наблюдалась тенденция к худшему прогнозу у больных со сложными формами. Эти наблюдения верны даже для пациентов с нормальной ЭКГ.

Представленный регрессионный анализ показал, что частота сердечных сокращений является значительным и независимым предиктором наличия экстрасистолии.

B большинстве случаев назначение β-блокаторов обычно являлось достаточно эффективным. Радиочастотная катетерная абляция должна быть предусмотрена для пациентов с частыми ЖЭ, у которых нарушается качество жизни из-за выраженных клинических симптомов или больных с устойчивой желудочковой тахикардией.

Ключевые слова: желудочковая экстрасистолия, частота сердечных сокращений и другие факторы риска, прогноз, лечение.

Оптимізація лікування хворих на прогресуючу стенокардію: можливості метаболічної терапії

УДК 616.12–009.72–085.22

Соломенчук Т. М., Слаба Н. А., Чнгрян Г. В., Процько В. В., Бедзай А. О.


Інформація про авторів
Кафедра сімейної медицини факультету післядипломної освіти, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна


РЕЗЮМЕ

Мета. Вивчити ефективність і переносимість метаболічної фармакотерапії в комплексі стандартного лікування пацієнтів із нестабільною стенокардією (НС) на основі аналізу динаміки її клінічного перебігу, показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), циркулюючих маркерів ендотеліальної дисфункції та перекисного окислення ліпідів (ПОЛ).

Матеріали та методи. У дослідження включено 65 пацієнтів із НС у віці 43–76 років (середній вік – 59,6 ± 1,2 років): 43 (66,2 %) чоловіки та 22 (33,8 %) жінки, яких було рандомізовано для консервативного лікування. На початку дослідження (у першу добу госпіталізації) та через два тижні всім пацієнтам проводили ДМАТ, визначали рівні у плазмі крові ендотеліну (ЕТ-1) та ендотеліальної NO-синтази (еNOS), малонового диальдегіду (МДА) та церулоплазміну (ЦП). Пацієнти І групи (n = 33) на тлі стандартної фармакотерапії НС отримували фіксовану комбінацію γ-бутиробетаїну (γ-ББ) дигідрату (60 мг) і мельдонію дигідрату (180 мг) (Капікор, «Олайнфарм», Латвія) по 2 капсули двічі на добу, хворі ІІ групи (n = 32) – мельдонію дигідрат (Мілдронат, «Гріндекс», Латвія) по 500 мг двічі на добу.

Результати. У пацієнтів із НС у період її маніфестації виявляють виражену системну ендотеліальну дисфункцію та високу активність процесів вільнорадикального окислення (зниження активності eNOS і підвищення рівнів ЕТ-1, МДА та ЦП), наслідком чого є встановлені під час ДМАТ ознаки підвищеної реактивності судин і системної дезадаптації механізмів регуляції артеріального тиску (АТ) (підвищення варіабельності АТ, збільшення величини ранкового наростання (ВН) АТ, недостатнє нічне зниження АТ і майже вдвічі вищі рівні показника «навантаження тиском» – індексу часу (ІЧ) у нічний час). Двотижневе лікування пацієнтів із НС фіксованою комбінацією мельдонію з γ-ББ (І група) порівняно з монотерапією мельдонієм (ІІ група) істотно пришвидшує процеси відновлення функції ендотелію та зниження активності ПОЛ, про що свідчить більш інтенсивна (приблизно в 2–4 рази) позитивна динаміка середніх рівнів ЕТ-1 (на 22,54 % у І групі (15,93 ± 0,89 – 12,34 ± 0,70 пг/мл, р < 0,05) проти 11,02 % у ІІ групі (14,25 ± 1,28 – 12,68 ± 0,77 пг/мл, р > 0,05)); eNOS (на 19,12 % у І групі (189,12 ± 11,69 – 233,82 ± 14,05 пг/мл, р < 0,05) проти 4,47 % у ІІ групі (201,53 ± 12,26 – 210,96 ± 9,23 пг/мл, р > 0,05)), МДА і ЦП відповідно на 11,67 % (р < 0,05) і 6,23 % (р < 0,05) у І групі проти 8,2 % (р < 0,05) і 0,74 % (р > 0,05) у ІІ групі. Коли не було вираженого впливу на середні рівні показників центральної гемодинаміки – систолічного АТ (САТ), діастолічного АТ (ДАТ) і частоти серцевих скорочень, прийом фіксованої комбінації мельдонію з γ-ББ призводив до більш суттєвої порівняно з монотерапією мельдонієм оптимізації середніх значень показників «навантаження тиском» під час ДМАТ (ІЧ САТ, ІЧ ДАТ, ВН САТ, ВН ДАТ, варіабельності САТ і ДАТ, добового індексу) та швидшого клінічного антиішемічного ефекту, про що свідчить у 2,5 рази менша частота рецидивів ангінозних приступів, зниження ризику виникнення порушень ритму серця та скорочення термінів госпіталізації з приводу НС майже на 2 дні.

Страница 2 из 3