Кардиология

Friday
Jun 05th

Вход/Регистрация

№ 4 (38) 2019

Оцінювання когнітивних функцій і статусу фізичної активності в пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від віку

 УДК 616.12–008.331.1:616.89–008.45/.48–612.766]–053.9

https://doi.org/10.30702/card:sp.2019.10.038/0377180

 Колесник Т. В., Надюк А. В., Косова Г. А.

 Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини, ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», м. Дніпро, Україна


Kolesnyk T. V., Nadiuk A. V., Kosova H. A.

Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine, Dnipro, Ukraine

Assessment of cognitive function and physical activity status in patients with arterial hypertension depending on age

 Abstract. In recent decades, the prevalence of arterial hypertension (AH) and its complications has been steadily increasing. Current strategies for curating hypertensive patients include not only achieving targeted blood pressure levels but also preventing the risk of cardiovascular complications. Recently, scientists in Europe and the world began to pay attention to the study of cognitive impairment arising from hypertension. Thus, the aim of our work was to study cognitive functions (CF), the level of education, and the status of physical activity in patients with hypertension, depending on age. 67 patients with stage I-III hypertension (plaque and/or MI) were examined, which were divided into 3 groups: group I – 25 middle-aged people, group II – 22 elderly patients, group III – 20 senile people. The groups were statistically different in age and were comparable in duration of hypertension and blood pressure (BP).

We evaluated the highest level of education received, the total number of years of education, the duration of hypertension, body mass index (BMI), the status of physical activity and the level of CF according to the Moca test and the clock drawing test.

 The results of the study showed that in 82.09% of all examined, a decrease in CF was recorded. The lowest CF level for all the tests used in the study was of senile individuals. In middle-aged patients with arterial hypertension, the level of CF depended on age and the presence of physical inactivity, and among people of senile age, on the degree of education and the level of SBP. Thus, in order to maintain the quality of life in patients with hypertension, attention should be paid to the diagnosis of cognitive impairment, even in middle-aged people, as well as to carefully identify and timely correct risk factors that affect CF individually in each age group.

 Keywords: arterial hypertension, cognitive functions, hypodynamia, body mass index.


 Резюме. В останні десятиріччя невпинно зростає поширеність артеріальної гіпертензії (АГ) та її ускладнень. Сучасні стратегії курації пацієнтів з АГ складаються не тільки з досягнення цільових рівнів артеріального тиску (АТ), а й запобігання ризику серцево-судинних ускладнень. Останнім часом вчені Європи та світу стали приділяти увагу вивченню когнітивних порушень, що виникають унаслідок АГ. Таким чином, метою нашою роботи було дослідити когнітивні функції (КФ) та статус фізичної активності в пацієнтів з гіпертонічною хворобою залежно від віку. Було обстежено 67 пацієнтів з АГ І–ІІІ стадії (бляшка і/або перенесений раніше гострий інфаркт міокарда), яких розділили на 3 групи: І група – 25 осіб середнього віку, ІІ група – 22 пацієнта похилого віку, ІІІ група – 20 осіб старечого віку. Групи статистично різнилися за віком та були зіставні за тривалістю АГ та рівнем АТ.

Оцінювали найвищий отриманий рівень освіти, загальну кількість років освіти, тривалість АГ, індекс маси тіла (ІМТ), статус фізичної активності та рівень КФ за МоСА-тестом та тестом малювання годинника.

 Результати дослідження показали, що у 82,09 % всіх обстежених зареєстровано зниження КФ. Найнижчий рівень КФ за всіма когнітивними тестами мали особи старечого віку. У пацієнтів середнього віку з АГ рівень КФ залежав від віку та наявності гіподинамії, а серед осіб старечого віку – від ступеня освіти та рівня систолічного АТ (САТ). Таким чином, з метою збереження якості життя в пацієнтів з АГ, слід приділяти увагу своєчасній діагностиці когнітивних порушень, навіть в осіб середнього віку, а також ретельно виявляти та вчасно коригувати фактори ризику, що впливають на КФ індивідуально в кожній із вікових груп.

 Ключові слова: артеріальна гіпертензія, когнітивні функції, гіподинамія, індекс маси тіла.

Антидіабетична і гіполіпідемічна терапія при цукровому діабеті 2-го типу: ефекти комбінованого лікування

УДК 616.379–008.64–085

https://doi.org/10.30702/card:sp.2019.10.038/0354456

Чернишов В. А.1, Сердобінська-Канівець Е. М.1, Чупріна С. В.1, Єрмакович І. І.2

 1ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна

2ТОВ «Медичний центр здоров’я», м. Харків, Україна


 Chernyshov V.1, Serdobinska-Kanivets E.1, Chuprina S.1, Yermakovych I.2

1L.T. Malaya Therapy National Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine

2Medical health centre, Kharkiv, Ukraine

Antidiabetic and Lipid Lowering Therapy in Type 2 Diabetes Mellitus: the Effects of Combined Treatment

 Abstract. The review is dedicated to an urgent problem: discussion of the mechanisms of action and effects of combined antidiabetic and lipid lowering therapy in patients with type 2 diabetes mellitus (DM), in particular, discussion of combined use of metformin and statins. Today, it is known that the most typical and common signs of dyslipidaemia (DLP) in type 2 DM are elevated triglycerides (TG) and very low density lipoprotein (VLDL) cholesterol which is TG carrier, as well as decreased cholesterol of “anti-atherogenic” fraction, i.e. high density lipoprotein (HDL) cholesterol.

 Since both metformin and statins have impact on carbohydrate and lipid metabolism, they are often prescribed in patients with type 2 DM as a combined therapy. However, it is surprising that long-term statin monotherapy in patients with DLP is associated with an increased incidence of new-onset type 2 DM. Therapeutic effects of different daily doses of statins and metformin as part of such combined therapy are not thoroughly studied today. Hence, a detailed clarification of combined effect of metformin and statins on glucose and lipid metabolism for optimization of safe and effective profile of such combination therapy becomes a topical issue.

 Metformin improves lipid profile due to its ability to lower serum TG, LDL cholesterol and VLDL cholesterol, and to increase the HDL cholesterol respectively. Statins reduce the blood levels of cholesterol due to activation of the receptor absorption of LDL from the bloodstream by the liver. Statins can unfavorably influence carbohydrate metabolism, reduce insulin secretion by beta cells of the pancreas, and increase the risk of new-onset DM. The degree of LDL cholesterol decrease in patients on statin therapy is known to be an important indicator of the increased risk of developing type 2 DM. Combined use of metformin and statins may reduce the risk of type 2 DM induced by statin therapy. Combination of low doses of metformin and statin promotes the most effective lowering of glucose uptake.

 The well-known molecular mechanisms of statin and metformin interaction which are important for choosing optimal doses for their combined use are highlighted. The mechanisms of lipid lowering action of metformin and its influence on pancreatic beta cells are described. Some present-day data about the influence of lipid lowering effects of statins on glucose metabolism and the effects of these medications on endogenic glucose production in the liver and pancreatic beta cells are discussed. The dose-dependent effects of combined use of metformin with statins and the possibilities of use of such combination in non-alcoholic fatty liver disease and in polycystic ovary syndrome as well as in diabetic retinopathy are discussed.

 Keywords: type 2 diabetes mellitus, metformin, statins, combined therapy, dyslipidemia, glucose metabolism, lipid metabolism.


 Резюме. Огляд літератури присвячено актуальній сьогодні проблемі – обговоренню механізмів дії та ефектів комбінованої антидіабетичної та гіполіпідемічної терапії у хворих із цукровим діабетом 2-го типу, зокрема комбінованого призначення метформіну зі статинами. Терапевтичні ефекти різних добових доз статину і метформіну у складі такої комбінованої терапії ретельно не досліджено. Звідси актуальною постає деталізація сумісного впливу метформіну і статинів на вуглеводний і ліпідний метаболізм для оптимізації безпечного/ефективного профілю такого комбінованого лікування.

 В огляді висвітлюються відомі на сьогодні молекулярні механізми взаємодії статину з метформіном, важливі для вибору оптимальних доз їх комбінованого застосування. Розглянуто механізми гіполіпідемічної дії метформіну та впливу препарату на β-клітини підшлункової залози. Наведено сучасні дані про вплив гіполіпідемічного ефекту статинів на метаболізм глюкози, дію цих препаратів на ендогенну продукцію глюкози печінкою та β-клітини підшлункової залози. Обговорюються дозозалежні ефекти комбінованого застосування метформіну зі статинами, можливості використання такої комбінації ліків при неалкогольній жировій хворобі печінки, синдромі полікістозних яєчників та діабетичній ретинопатії.

Ключові слова: цукровий діабет 2-го типу, метформін, статини, комбінована терапія, дисліпідемія, метаболізм глюкози, метаболізм ліпідів.

 
Страница 1 из 3