Кардиология

Friday
Oct 02nd

Notice: Undefined property: stdClass::$slug in /home/kardiolold/public_html/plugins/content/jcomments.php on line 114

Notice: Undefined property: stdClass::$catslug in /home/kardiolold/public_html/plugins/content/jcomments.php on line 114

Вход/Регистрация

№ 4 (38) 2019

Рівень сечової кислоти та показники функціонального стану ендотелію у хворих з гіпертонічною хворобою та ожирінням у межах нормоурикемії


УДК 616.12–008.331.1–092:611–018.74:616.153.857
https://doi.org/10.30702/card:sp.2019.10.038/0320816

Молодан Д. В.

Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна


 

 Molodan D. V.

Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine

Uric Acid Levels and Indicators of the Functional Status of Endothelium in Obese Patients with Hypertension under Conditions of Normouricemia

Abstract. The role of uric acid in the body, despite a long history of research, remains extremely controversial. Available data do not allow us to conclude on the need to correct its level in conditions other than gout. At the same time, high uric acid level in blood is recognized as a factor of unfavorable prognosis of cardiovascular diseases, which suggests possible pathogenetic role of this substance in their occurrence and progression. The values of uric acid level established today as normal were set without taking into account the possible influence of this substance on the development of cardiovascular pathology.

 This group of diseases is the leading cause of mortality worldwide, and endothelial damage is central in their occurrence.

 In view of this, we performed an analysis of endothelium-dependent vasodilation and uric acid levels in blood in a group of individuals with both hypertension and obesity. The cluster analysis revealed heterogeneity of the study group. The distribution limit between the clusters was uric acid level of 312.0 µmol/L, and the average value of uric acid level in the 2nd cluster which revealed significantly worse endothelium-dependent vasodilatаion was 300 µmol/L, which is lower than the upper limit for up-to-date normal values.

 This may suggest a link between uric acid levels and the risk of organ damage, particularly cardiovascular system, in this group of patients.

 Keywords: uric acid, asymptomatic hyperuricemia, hypertension, obesity, endothelium-dependent vasodilation, cardiovascular disease.


 

 Резюме. Роль сечової кислоти в організмі попри тривалу історію вивчення залишається вкрай суперечливою. Наявні дані не дозволяють зробити остаточні висновки про необхідність корекції її рівня при станах, відмінних від подагри. Водночас підвищення рівня сечової кислоти у крові визнано фактором несприятливого прогнозу серцево-судинних захворювань, що наштовхує на припущення про можливу патогенетичну роль цієї речовини в їх виникненні та прогресуванні. При цьому значення рівня сечової кислоти, прийняті сьогодні за норму, встановлювалися без урахування можливого впливу цієї речовини на розвиток кардіоваскулярної патології.

 Зазначена група хвороб є основною причиною смертності в усьому світі, а центральною ланкою в їх виникненні є пошкодження ендотелію.

 З огляду на вищезазначене, ми провели аналіз показників ендотелій-залежної вазодилатації та рівня сечової кислоти у крові групи осіб, що мали гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням. У ході виконання кластерного аналізу виявлено неоднорідність досліджуваної групи. Розподільчою межею між кластерами був рівень сечової кислоти 312,0 мкмоль/л, а середнє значення рівня сечової кислоти у 2-му кластері, в якому виявлені достовірно гірші показники ендотелій-залежної вазодилатації, становило 300 мкмоль/л, що нижче за прийняті на сьогодні верхні межі норми.

 Це може свідчити на користь існування зв’язку між рівнем сечової кислоти та ризиком виникнення пошкодження органів, зокрема кардіоваскулярної системи в цієї групи хворих.

 Ключові слова: сечова кислота, безсимптомна гіперурикемія, гіпертонічна хвороба, ожиріння, ендотелій-залежна вазодилатація, кардіоваскулярні хвороби.

Перипартальная кардиомиопатия: трудности диагностики

УДК 616:127–07

https://doi.org/10.30702/card:sp.2019.10.038/0365770

Копица Н. П., Исаева А. С., Родионова Ю. В., Титаренко Н. В.

 ГУ «Национальный институт терапии имени Л. Т. Малой Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков, Украина

 Резюме. В статье представлены современные представления об относительно редком жизнеугрожающем поражении сердца – перипартальной кардиомиопатии, развивающейся к концу беременности или в течение нескольких месяцев после родов. Приведены эпидемиологические данные, патогенетические механизмы, особенности клинической картины и критерии диагностики заболевания. Особое внимание уделено последним рекомендациям по лечению больных с этой патологией, включая применение супрессора секреции пролактина – бромокриптина.

 Ключевые слова: перипартальная кардиомиопатия, сердечная недостаточность, лечение, бромокриптин.


Kopytsya M. P.1, Isayeva A. S.2, Rodionova J. V.1, Tytarenko N. V.1

1Department of Prevention and Treatment of Emergency Conditions, L.T. Malaya Therapy National Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine

2Department of Comprehensive Risk Reduction for Chronic Non-Communicable Diseases, L.T. Malaya Therapy National Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine

Peripartum Cardiomyopathy: Diagnostic Difficulties

Abstract. The paper describes modern outlooks on peripartum cardiomyopathy (PPCM), a relatively rare and life-threatening heart disease which occurs at the end of pregnancy or within few months after delivery. Epidemiological data, pathogenetic mechanisms, clinical features and diagnostic criteria of the disease are presented. According to the definition by the European Society of Cardiology (ESC) Heart Failure Association Working Group on PPCM, “peripartum cardiomyopathy is an idiopathic cardiomyopathy that presents with heart failure secondary to left ventricular (LV) systolic dysfunction toward the end of pregnancy or in the months after delivery”. PPCM is diagnosed by exclusion of other causes of heart failure. In PPCM, left ventricle maybe not expanded, however, ejection fraction is usually lower than 45%. Risk factors for the development of PPCM include multiple pregnancy, hypertension and preeclampsia, long-term treatment with β-adrenoreceptor agonists, smoking, black race. The paper is a clinical case report. The patient E., a 46-year-old woman, was admitted to the hospital with an unclear diagnosis for its verification: non-coronarogenic myocardial damage. Postpartum cardiomyopathy? Takotsubo phenomenon? Acute left ventricular (LV) failure? The differential diagnosis of peripartum cardiomyopathy, acute coronary syndrome (ACS) (myocardial infarction), Takotsubo cardiomyopathy, and myocarditis is described in the paper. Particular attention is paid to the latest treatment recommendations for the patients with this abnormality, including the use of a prolactin secretion suppressor, bromocriptine.

Keywords: peripartum cardiomyopathy, heart failure, treatment, bromocriptine. 


 

 
Страница 3 из 3